Трапляються ситуації, коли батьки не
розуміють, про що говорять їх діти з друзями по телефону,
бібліотекарю-гума-нітарію часто нелегко зрозуміти зміст спілкування програмістів,
людина більш старшого віку не завжди зрозуміє повідомлення на молодіжному
форумі, і річ тут зовсім не у вікових чи індивідуально-психологічних
особливостях. Вся справа в
слензі – діалекті, жаргоні, наборі фраз та висловів, що мають вузьке
застосування та не завжди є
граматично правильними. У сучасному Інтернеті досить поширеним є комп’ютерний
сленг – своєрідна «мова», що виникла з появою електронно-обчислювальних машин
(ЕОМ) у США 1946 р. З розвитком ЕОМ в Україні теж почала зароджуватися
специфічна мова, якою спілкуються комп’ютерники-профе-сіонали. Порівняно молодий вік
спеціалістів, які задіяні в цій сфері професійної діяльності, популярність
комп’ютерів та Інтернету у молодіжному середовищі, схильному до вживання
жаргонних висловів, визначили моду на комп’ютерний жаргон серед користувачів
всесвітньої мережі. Знання сленгу, жаргону, який часто використовує молодь під час електронних
кому-нікацій, допоможе уникнути численних непорозумінь, неоднозначного
тлумачення інформації.
Молодіжна
комп’ютерна лексика містить багато слів англійської мови, часто перероблених
або навмисно перекручених. Отож слово «шутер» (гра-стрілялка) бере початок від
англійського shoot – стріляти; лексема «квакати» (грати в комп’ютерну гру
Quake) пішла від назви гри; англійське дієслово crack (розколювати) стає дієсловом «крекнути», а hack (розбивати) – «хакнути».
Під впливом народної етимології програми для зламування отримали жартівливу
назву «крякали». Нових значень у цьому жаргоні набули багато українських
дієслів, наприклад, зависнути (припинити відповідати на команди); перекачати,
злити (переписати інформацію). Велику популярність у комп’ютерному жаргоні
мають скорочені слова. Це
частково зумовлено енергійністю користувачів, їхнім прагненням укластися з
повідомленням у можливо менший відтинок
часу. Певною мірою це викликано
також прагненням
залишитися незрозумілим для невтаємничених
тощо. З цією метою утво-рилися
слова: комп (замість комп’ютер), проги (програми), вінди (програма Windows). Крім того, для утворення нових слів використовуються суфікси, які
відображають ставлення мовця
до того, що вони позначають, наприклад,
відюха (суфікс -ух(а), -юх(а),
залежно від ситуації, надає слову відтінок
згрубілості, зневаги або іронії). Більш яскрава ілюстрація комп’ютерного сленгу міститься нижче.
Серед школярів та геймерів популярним є Leet або Leet speak – різновид арго, який
є дуже поширеним в он-лайнових іграх і для якого характерна повна або часткова заміна літер в словах цифрами та
псевдографікою. Leet призначений не для усної мови, а лише для письмової. Він є
невід’ємною складовою Інтернет-культури і набуває повноцінного статусу
віртуального сленгу.
Окрім уже оговорених лінгвістичних об’єктів, обов’язковим атрибутом віртуального спілкування стали смайлики.
Смайл, емотикон або емограма – це графічний символ,
що використовується для вираження емоцій. Емотикони (від англ. «emoticon» = «emotion icon») – емоційні іконки або, як їх часто називають у
просторіччі, «смайли», «смайлики» (від англ. «smile» – посмішка :) ). Під час
електронної комунікації смайлики використовують для відтворення настрою
повідомлення.
Одна з перших спроб використання типографських кон-струкцій для вираження емоцій була зроблена ще у 1881 р. редакцією
американського гумористичного журналу «Puck». 1953 р. cмайлики
з’являються на шпальтах газети «New York Herald Tribune», де їх використали у рекламі художнього фільму «Lili». Масштабна експансія смайликів у друкованому
тексті почалася з виникненням Інтернету. За короткий проміжок часу
Інтернет-спільнота успішно адаптувала певні символи через їхню простоту та
легкість написання, адже їх можна зобразити типографськими знаками, що
розміщені на клавіатурі. Смайлики увійшли до графічно-стилістичного репертуару
нетикету.
Дізнатися
більше про вказані засоби «нетикетного» спілкування можна, скориставшись наступними
інформаційними джерелами:
Гавлюк Д. Матеріали для словника українського
комп’ютерного сленгу [Електронний ресурс] / Д. Гавлюк. – Електрон. текст. дані.
– Режим доступу : http://trypillia.narod.ru/-articles/sl.htm. – Загол. з титулу екрану. – Мова : укр. – Перевірено :
08.02.2010.
Кіпень С. «Leetspeak» як основний спосіб спілкування геймерів у
віртуальному просторі [Електронний ресурс] / С. Кіпень ; Львів. держ. фін. акад. – Електрон.
текст. дані. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/Portal/Natural/VLNU/In_mov/2009_16/articles/Kipen.pdf. – Загол. з титулу екрану. – Мова : укр. – Електрон. версія публ.
(Кіпень С. «Leetspeak» як основний
спосіб спілкування геймерів у віртуальному
просторі / С. Кіпень // Вісн. Львів. ун-ту. – 2009. – Вип. 16. – (Серія Іноземні мови). – С. 43 – 53). –
Перевірено : 08.02.2010.
Классика рулящих комментов // Internetua : е-война. – [Украина], 2008. – № 1. –
С. 77 – 79.
Кондратюк О. Молодіжний комп’ютерний сленг батьків [Електронний
ресурс] / О. Кондратюк // Острів знань; Ін-т обдарованої дитини. – Електрон.
текст. дані. – Режим доступу : http://ostriv.in.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=3135&Itemid=-5#7. – Загол. з
титулу екрану. – Мова : укр. – Перевірено : 08.02.2010.
Особливості
комп’ютерного дискурсу [Електронний ресурс]. – Електрон. текст. дані. – Режим
доступу : http://site-lucky.boom.ru/-oscody.html. –
Загол. з титулу екрану. – Мова : укр. – Перевірено :
08.02.2010.
Смайлики [Електронний ресурс] : [Галерея лучших
смайликов сети] / Smiles2k.NET. – Електрон.
текст. дані. – 2006 – 2008. – Режим доступу : http://smiles2k.net. –
Загол. з титулу екрану.
– Мова : рос. – Перевірено : 24.01.2010.
Щур І. Особливості українського комп’ютерного жаргону
[Електронний ресурс] / І. Щур. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу : http://www.philolog.univ.kiev.ua/Lingur/art_16.htm. – Загол. з титулу екрану. – Мова : укр. – Перевірено :
08.02.2010.
Boris. Ком’ютерний
сленг [Електронний ресурс] / Boris. –
Електрон. текст. дані. – [Біла Церква], 2007. – Режим доступу : http://borisroman.blogspot.com/. – Загол. з титулу екрану. – Мова :
укр. – Перевірено : 08.02.2010.
Proud-to-be-Ukrainian : Українські смали [Електронний ресурс] / Proud-to-be-Ukrainian.com. – Електрон. текст. дані. – [Україна],
2005 – 2007. – Режим доступу : http://www.proud-to-be-ukrainian.com/smiles.php. – Загол. з титулу екрану. – Мова :
укр., англ. – Перевірено : 24.01.2010.
Smajliki.ru [Електронний ресурс] . – Електрон.
текст. дані. – Режим доступу :
http://smajliki.ru. – Загол. з титулу
екрану. – Мова : рос. –
Перевірено : 24.01.2010.
Комп'ютерний сленг
Аборт – аварійне завершення програми.
Акаунт (англ. account – облікове
ім’я) – користувач.
Альфа – перша тестова версія програми.
Анінстал (англ. uninstall) – видалення програмного забезпечення.
Апгрейд, апгрейт (англ. upgrade) – модернізація апаратного забезпечення.
Апдейт, абдейт (англ. update) – оновлення програмного забезпечення.
Ася, аська – ICQ.
Атач, атачити (англ. attach) – приєднувати до
електронного листа.
Баг (англ. bug) – помилка в програмному коді.
Блямба – символ @.
Видима карта – відеокарта.
Висіти [зависнути] – бездіяльний стан програми
або комп’ютера в результаті збою
у виконанні програмного коду.
Вікно – прямокутна частина екрана дисплея, що
використовується для відображення стану активної програми.
Вірус – деструктивна програма, що проникає в
систему без відома користувача (через Інтернет або дискети).
Гектар – 1 гігабайт (1024 мегабайти).
Дерево – структура розташування директорій на
сервері.
Інвіз – один зі статусів в ICQ-клієнті, під
час якого користувач знаходиться в ICQ, але його ніхто не може бачити, окрім
користувачів, які додані до «списку видимих».
Еразити (англ. erase) –
знищити (файл).
Кабло – кабель (з’єднання).
Камінь – процесор (виготовлений на кремнієвій –
кам’яній – основі).
Кишеня (англ. cash buffer) –
кеш-буфер.
Кілограм/кілометр – 1 кілобайт інформації (1024 байти).
Клава – клавіатура.
Клікати – натиснути
на кнопку миші.
Коза – комбінація Ctrl+Alt+Del.
Комп – комп’ютер, PC.
Компостер – комп’ютер.
Компутер – комп’ютер.
Компухтер
–
комп’ютер.
Коннект – зв’язок
з Інтернетом.
Коннектитися – встановлювати зв’язок з Інтернетом.
Контрол-брик – комбінація Ctrl+Break.
Контроль-брик (Ctrl-Break) – тимчасове переривання виконання
програми.
Короткозябла
–
те ж саме, що блямба.
Коцаний
–
непрацюючий, взагалі
поганий.
Кришити (англ. crash) – несанкціоновано отримати доступ.
Лазер – лазерний принтер.
Ламер
–
недосвідчений користувач,
який не вміє й не бажає вчитися, бо вважає, що все знає і так.
Лапа – переносний комп’ютер (laptop).
Личак (лапоть) – те
саме, що блямба.
Логінитися – входити
в систему, повідомляючи пароль та ім’я користувача (англ. login).
Мавпа
– те саме, що блямба.
Маздай – див.: мастдай.
Мама, мамка – материнська плата.
Маразм
–
гостра недостача пам’яті комп’ютера.
Масдай – див.:
мастдай.
Мастдай (від
англ. mustdie!) – «хай помре!», надзвичайно високий
ступінь несхвалення.
Масямба
– те саме, що блямба.
Материнка
– див.: мама.
Маузе
– див.: миша (англ.
mouse).
Маузер – див.: миша.
Маусе – див.: миша.
Мег
– мегабайт.
Мейло
–
електронна пошта.
Мессага (англ.
message) – електронний лист, повідомлення.
Металолом – апаратне
забезпечення.
Метелик – те
саме, що блямба.
Метр – 1 мегабайт (1024 кілобайти).
Мило – електронна пошта, e-mail.
Миха – див.: миша.
Миша – маніпулятор
«миша».
Мишедром,
мишкодром – килим для миші.
Мікросекунда
–
інтервал часу, за який ваш
комп’ютер стає морально
застарілим.
Монстр – висококваліфікований персонал.
Мортиква
–
те ж саме, що блямба.
Мотузка – дріт,
канал зв’язку з Мережею.
Мотузки
–
телефонна лінія.
Мудем
–
модем, що неправильно
працює.
Муся
– див.: миша.
Нафігатор
– NetscapeNavigator.
Нескафе
– див.: нетска.
Нетска
– компанія Netscapе або
NetscapeNavigator.
Нетскапа – див.: нетска.
Нисильник
–
програміст, який пише тільки
мовою «Сі».
Нік – псевдонім
у конференціях або чаті (англ. nickname).
Око – монітор.
Оперативка
–
оперативна пам’ять
комп’ютера.
Ось – операційна система.
Пага (англ. page) – домашня
WWW-сторінка.
Панаслонік – фірма
Panasonic.
Паскалік
–
програміст, який пише мовою
Паскаль (Pascal).
Пацюк – миша.
Пен-нейм – див.: нік.
Пентюх
–
Pentium Processor.
ПЗ – програмне забезпечення.
Піпка – клавіша.
Погамер – див.: гамер.
Погамити – пограти в комп’ютерну гру.
Погамульки –
комп’ютерні ігри.
Покілляти1 – стерти стару пошту.
Покілляти2
– див.:
кілляти.
Похерити – зробити
копію на ксероксі (Xerox).
Поюзаний
–
той, що був у використанні.
Прога – програма.
Програзм – стан
найвищого задоволення програміста, який займається програмізмом.
Програмер – програміст,
часто досвідчений, взагалі з позитивною оцінкою.
Програмізм – написання
комп’ютерних програм.
Проц – процесор.
Софт (англ. software) – програмне забезпечення.
Стерти – знищити (файл, програму).
Утиліта (англ. utility) – допоміжна програма.
Файло – файл.
Юзати (англ. use) – використовувати.
Юзер/усер (англ. user) – користувач.
Для
укладання словника використано інформаційні джерела:
Гавлюк Д. Матеріали для словника українського
комп’ютерного сленгу [Електронний ресурс] / Д. Гавлюк. – Електрон. дані. – Режим доступу :
http://trypillia.narod.ru/articles/sl.htm. – Загол. з титулу екрану. – Мова : укр. – Перевірено :
10.03.2010.
Плагіат з сайту Державної бібліотеки України для юнацтва - http://netiketka.4uth.gov.ua/
ВідповістиВидалити