Повна назва статті
Навчальний посібник “Комп’ютерна етика” – важливий крок на шляху правового регулювання етики комп’ютерних відношень в Інтернет-середовищі
Комп’ютерна революція спричинила не тільки глибокі
економічні зміни в суспільстві, але й викликала гуманітарні проблеми. Користувачів
Інтернету зваблюють всі нові спокуси мережевого простору, часто – з нашаруванням
асоціальної поведінки. І з кожним роком більш нагальними стають питання регулювання
відносин і зростає розуміння того, що саморегуляція на основі етичних норм є одним
із способів співіснування у віртуальному світі.
На думку одного із піонерів у постановці розглянутої
проблеми Джеймса Мура, глобальні проблеми комп’ютерної етики виникають у зв’язку
з відсутністю чіткості в питаннях про існуючі етичні обмеження застосування інформаційно-комп’ютерних
технологій і поводження в умовах, коли комп’ютери надають суспільству й особистості
нові можливості у виборі дій. Комп’ютерна етика покликана формулювати правила цих
дій, відповідати на питання етичного використання інформаційно-комп’ютерних технологій
як у соціальному, так і в особистісному плані, тому що механічне застосування етичних
норм в умовах комп’ютеризованого суспільства стає недостатнім. Він визначив комп’ютерну
етику як “аналіз природи соціального впливу комп’ютерних технологій на суспільство,
формулювання на цій основі моральних норм і проведення активної політики їх упровадження
у свідомість розробників і користувачів комп’ютерних технологій”. Незважаючи на
те, що дотримання моральних норм підтримується тільки суспільним впливом, їх наявність
необхідна і тому, що саме на основі норм моралі виробляються нові й удосконалюються
існуючі юридичні норми, які забезпечуються державним впливом.
Практика використання інформаційних та Інтернет-технологій
в пострадянських країнах, на жаль, доводить, що як фахівці, так і користувачі часто
порушують загальноприйняті норми комп’ютерної етики. Досить часто здійснюються спроби
несанкціонованого доступу до інформаційних систем, що захищаються, багато програмістів-початківців
вважають майже “геройством” написати програму-вірус, у комп’ютерних магазинах можна
вільно придбати шкідливі комп’ютерні програми тощо.
Полікультурний контекст мережевих технологій створює
труднощі морального обґрунтування загальних юридичних норм, навіть тих із них, що
вже зафіксовані в міжнародних угодах. Однак, проблеми “загальних правил” і “загальних
цінностей” мережі пов’язані не тільки з приналежністю її творців і користувачів
до різних країн, але і з різним характером їх професійних занять. Стає все більш
очевидним, що Інтернет є досить сталим явищем, “річчю в собі”, що потребує не стільки
визначення, скільки визнання також і з правової точки зору. Перші спроби “юридично
описати” використання об’єктів в Інтернеті, що охороняються авторським правом, були
пов’язані з прагненням поширити на нове явище відносно старі норми про репрографічне
відтворення, іншими словами – правила про ксерокопіювання. До недавнього часу захист
і дотримання авторських прав безпосередньо стосувалися лише відносно невеликої кількості
людей. Однак, з виникненням цифрових технологій, що значно спрощують копіювання,
розповсюдження та відтворення інформації, їх кількість стрімко зросла. Відповідно
збільшилася і кількість проблем, пов’язаних із труднощами або неможливістю застосування
законодавства про авторські права до нових, нетрадиційних способів передачі й відтворення.
Чинними кримінальними кодексами багатьох держав (у тому числі й України) про адміністративні
правопорушення передбачено відповідальність за порушення авторських прав і вчинення
злочину у сфері комп’ютерної інформації (комп’ютерні злочини).
Проблематика навчального посібника “Комп’ютерна етика”
охоплює багато питань та відповідей на них, і, на нашу думку, видання такої книги
є своєчасним актуальним явищем в українському інформаційному суспільстві, члени
якого все активніше асимілюють у світовий мережевий Інтернет-простір. Авторами книги
є українські вчені, професори з різних галузей наук: Л.Я. Філіппова – доктор педагогічних
наук, професор, декан факультету документознавства та інформаційної діяльності Харківської
державної академії культури; В.С. Зеленецький – доктор юридичних наук, професор,
член-кореспондент АПрНУ, заступник директора з наукової роботи Інституту вивчення
проблем злочинності АПрНУ. Вони об’єднали свої зусилля як досвідчені науковці та
викладачі з метою доведення до українських користувачів Інтернету свою впевненості
у необхідності вивчення та аналізу поведінки в умовах мережевого середовища та відповідного
регулювання взаємовідносин: “людина-комп’ютер” і “людина-людина”.
В анотації до навчальної книги автори наголошують,
що її головне призначення полягає у вивченні та розповсюдженні норм комп’ютерної
етики в двох аспектах: морально-етичному та етико-правовому. Зокрема, в другому
аспекті характеризуються проблеми правового характеру, починаючи з основ інформаційного
права, завершуючи вивченням засобів і наслідків поєднання інформаційних і комп’ютерних
злочинів, методів попередження та боротьби з ними; розглядаються етико-правові проблеми
охорони інтелектуальної власності та авторського права в Інтернеті.
Автори навчального посібника логічно вибудували матеріал,
презентуючи його “від простого до складного”, і тим самим роблячи його доступним
як для користувачів-початківців, так і для дітей-користувачів, що є вкрай важливим.
Так, перший розділ присвячений морально-етичним нормам комп’ютерної етики, в якому
поступово подані такі підрозділи:
1.1. Основи професійної етики (розглядаються загальні
поняття етики та етикету; поняття професійної етики та її взаємовідношення з поняттям
прикладної етики, місце комп’ютерної етики);
1.2. Загальна характеристика комп’ютерної етики (характеризуються
погляди зарубіжних вчених, зокрема американських та російських, на проблеми в цій
галузі, передумови та коротка історія виникнення комп’ютерної етики, кодекси комп’ютерної
етики, поняття та визначення “інформаційна етика” та “кібернетика”;
1.3. Моральні правила поведінки в міжнародній мережі
Інтернет (характеризуються поняття “етика Інтернет” та її зв’язок з попередніми
поняттями, професійні етичні норми і правила для “комп’ютерних професіоналів” –
з американського досвіду).
Важливе значення для усвідомлення попереднього матеріалу
має Розділ II. Правове регулювання етики комп’ютерних відношень, який включає два
підрозділи: перший присвячений інформаційно-правовим основам регулювання етико-правових
відношень (пояснюються поняття інформаційного права та інформаційно-правових відношень),
другий – охоплює головні поняття кримінально-правової охорони інформаційної безпеки
суспільства (інформаційні злочини, передумови їх виникнення, правові засоби забезпечення
інформаційної безпеки). І цей розділ можна вважати необхідною преамбулою до наступного
розділу III, який присвячений комп’ютерним злочинам в мережі Інтернет. В ньому подано
корисний матеріал з фактичними даними, де йдеться про загальну характеристику комп’ютерних
злочинів і їх правову оцінку, про засоби їх здійснення та попередження; наводяться
фрагменти з розділу XVI Кримінального кодексу України. Останній IV розділ відбиває
узагальнений матеріал з етико-правових проблем охорони інтелектуальної власності
та авторського права в мережі Інтернет, торкаючись можливостей їх розв’язання в
дистанційному навчанні на прикладі зарубіжних університетів.
Завершується навчальний посібник списком рекомендованої
літератури (основної – 37 і додаткової – 45 назв) та комплексом додатків, в яких
найбільшу користь мають навчально-методичні матеріали до курсу (укр. мовою).
Підсумовуючи можна констатувати, що видання першої
спроби навчального посібника “Комп’ютерна етика” стало, безумовно, значимим явищем
в інформаційно-освітньому середовищі України (незважаючи на деякі несуттєві недоліки).
Розповсюдження комп’ютерних та Інтернет-технологій в сучасному суспільстві має бути
збалансовано правовими та морально-етичними основами регулювання взаємовідносин
між комп’ютером та людиною в міжнародному мережевому просторі. Українське співтовариство
тільки-но наближається до вивчення проблем, що виникають паралельно зі швидким проникненням
мережевих технологій у суспільне життя, зокрема до освітньої сфери, де інформаційні
технології стають вже звичайним інструментом дистанційної освіти. Тому вже сьогодні
необхідно звернути свою увагу до на перелічені вище проблеми і замислитися над ними
з тим, щоб розпочинати втілювати цю навчальну дисципліну в освітню систему нашої
держави на усіх її рівнях.
Погорецький М.А. – доктор юридичних наук, доцент, головний науковий
співробітник Міжвідомчого НДЦ з проблем боротьби з організованою злочинністю при
Раді національної безпеки і оборони України
Зеленецкий В.С., Филиппова Л.Я. Компьютерная этика.
Морально-этические и правовые нормы для пользователей компьютерных сетей: Навч.
пособие. – Харьков: Изд-во “Кроссроуд”, 2006. – 212 с. (рос .мов.)
Галинская И.Л. Этико-правовое пространство информационно-компьютерных
технологий / Галинская И.Л., Панченко А.И. // http://www.auditorium.ru/aud/v/index.php?a=
vconf&c=getForm&r= thesisDesc&id_thesis=186.
Немає коментарів:
Дописати коментар