На сьогоднішній день у рейтингу
найпопулярніших ресурсів Інтернету соціальні мережі займають чільні місця. За
даними блогу компанії Techcrunch,
у червні 2009 року на сайт соціальної мережі Facebook зайшли близько 340
мільйонів осіб, що зробило цей ресурс четвертим за відвідуваністю в світі
(http://www.techcrunch.com/2009/08/04/facebook-is-now-the-fourth-largest-site-in-the-world/).
Подібні ресурси приваблюють як шко-лярів
середнього та старшого шкільного віку, так і «нетизян» пенсійного віку. Важко
не погодитися що
плюсами соціальних сервісів є
забезпечення можливостей
самореалізації,
пошуку однодумців, друзів,
міжнаціонального
спілкування тощо. Де ж тоді мінуси? Користувачі цих ресурсів бачать лише
позитивну верхівку айсбергу і забувають про можливі приховані небезпеки.
Дослідження Британського інституту біології свідчать, що фізіо-логічні процеси в людському організмі,
які виникають під час віртуального спілкування, далеко не ідентичні тим, що
з’являються під час спілкування реального. Людині здається, що вона
спілкується, а організм поводиться так, ніби вона перебуває на самоті. Така
ситуація завдає значно більшої шкоди організму, чим викурені 10 пачок цигарок за день. Від
такої віртуальної заміни реального спілкування страждає імунна система.
Порушується гормональний баланс, погіршуються процеси мислення і, навіть, можуть
виникнути онкологічні захворювання.
Психологи,
у свою чергу, стверджують, що колосальну шкоду соціальні мережі завдають
нестійкій дитячій психіці. У дитини, яка приділяє понад 4 години щодня
спілкуванню віртуальному, можуть виникнути труднощі під час налагодження
контактів у реальному житті. Під час віртуального спілкування втрачається
важливе вміння – помічати і розуміти невербальні сигнали тіла. Тому діти можуть
невірно трактувати наміри людей і потрапляти у неприємні життєві ситуації.
Окрім
фізіологічних та психологічних проблем, що можуть виникнути, соціальні мережі
небезпечні ще й тим, що викладаючи на сторінках цих ресурсів особисту
інформацію, користувачі можуть зробити величезний подарунок шахраю чи злодію.
Дуже часто в анкетах власників сторінок соціальних мереж можна знайти вичерпну
інформацію про особу – номери телефонів, ICQ, домашні адреси, адреси закладів проведення
дозвілля, відверті фото тощо. Якщо така інформація не захищена налаштуваннями приватності, ці
дані стають доступні усім бажаючим. Звісно можна обмежити доступ до свого
профілю, але й тоді все ж не варто втрачати пильності і не долучати до свого
списку випадкових «друзів».
Більше дізнатися про соціальні мережі пропонують ресурси:
Нellveen. Людина і соціальні мережі – еволюція відносин [Електронний ресурс] / Нellveen. – Електрон. текст. дані. – [Україна], 2008. – Режим доступу : http://blogoreader.org.ua/2008/03/26/social-analysis. – Загол. з
титул. екрану. – Мова : укр. – Перевірено : 19.01.2010.
Бібліотечні працівники, педагоги в
школі повинні розповідати дорослим і дітям як про можливості для спілкування та
самореалізації, що забезпечують соціальні мережі, так і про мінуси, що
обговорювалися вище. Для
підготовки годин інформації, класних годин, уроків нетикету з цієї тематики можна використати наступні
ресурси:
Антисоциальные сети // Internetua : журн. для всего офиса. – 2008. – № 3.
– С. 58 – 59.
Dimok. Некоторые правила поведения в социальной сети
[Електронний ресурс] / Dimok. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу : http://blogtips.ru/nekotoryie-pravila-povedeniya-v-sotsialnoy-seti. – Загол. з титулу. – Мова : рос. –
Перевірено : 24.01.2010.
Плагіат з сайту Державної бібліотеки України для юнацтва - http://netiketka.4uth.gov.ua/
ВідповістиВидалитиДійсно інформативний матеріал, насамперед корисно для української аудиторії дізнатися про визначення детально про українська соцмережа
ВідповістиВидалити