Правила спілкування в Інтернеті

Правило 1 : Пам'ятай , що говориш з людиною.

Одне з найбільш очевидних і все ж найчастіше порушуваних правил в мережі. Багато хто забуває , що їх співрозмовник - не комп'ютер , що за літерами на екрані ховається жива людина. Подіяти на неї можна дуже навіть реально.

 

Правило 2 : Дотримуйся тих же стандартів поведінки , що і в реальному житті.

Інтернет створює відчуття анонімності. Здається, що тобі ніхто нічого не зробить , тим самим з'являється помилка, що в мережі правила поведінки не такі самі . Необхідно дотримувати етику спілкування , а також залишатися в рамках закону , як в реальному , так і у віртуальному просторі. У деяких співтовариствах взаємоповага і етика навмисне ігноруються. Тому й виглядають вони як смітник .

Правило 3 : Пам'ятай , що знаходишся в кіберпросторі.

Якщо ти ведеш активне мережеве життя - відвідуєш кілька спільнот і форумів , тобі особливо важливо пам'ятати , якого стилю спілкування дотримуються місцеві співрозмовники . У більшості давно сформованих мережевих колективів є свої писані чи неписані правила , якими із задоволенням поділяться з новачком. Універсальним є порада - перший час посидіти в куточку , подивитися і послухати .

Правило 4 : Поважай час і можливості інших .

Так, ти - центр Всесвіту. Ось тільки інші про це не знають. Готуючись поділитися з усім світом геніальної новиною , подумай , а чи всім саме ця новина важлива. І вже якщо тобі відкритим текстом кажуть « Відстань! » ( Або «Мені ця дискусія абсолютно не цікава » ) , краще все ж відстати . Так само , не слід очікувати миттєвої реакції на повідомлення.

Правило 5 : Зберігай обличчя.

Репутація в Інтернеті значить нітрохи не менше , ніж в реальному житті. Звичайно вся аудиторія Інтернету про тебе не дізнається , але брати за інтересами та сайтам можуть пізнавши тебе як людину.

Правило 6 : Допомагай іншим там , де можеш .

В Інтернеті з'являється тільки та інформація , яка цікава широкому колу людей , або хоч трохи представляє вигоду автору . Тому у людей можуть виникнути питання відповідей на які в Мережі немає. У такому випадку , вся надія лише на добрих людей , які можуть приділити людині 5 хвилин щоб допомогти . Світ стає краще , коли ми допомагаємо іншим , а ми самі - щасливішими.

Правило 7 : не вплутуватися в конфлікти.

Людину , що давно живе в Мережі , як правило , пізнаєш не по запалених червоним очам і рефлекторним згинанням пальців рук , ні. Людина , яка давно живе в Мережі , відрізняється міцними нервами. Якщо ти всерйоз думаєш , що якого-небудь Інтернетного аксакала можна здивувати хвацько закрученим матірною лайкою, то подумайте ще. Бажання відзначитися видає в тобі новачка куди вірніше , ніж нік « я - тут - новенький ». До того ж , пристрасна суперечка може дійсно потріпати новачкові нерви , якщо ти його спровокував .

Правило 8 : Поважай право на приватну переписку .

Ні, я не думаю , що мої шановні читачі лазять по чужих речах і читають чужі листи .Але це правило можна і потрібно тлумачити більш широко . Не поширюй в Мережі особисту інформацію інших людей - реальні імена , адреси , телефони , фотографії без їх згоди. Ніколи .

Правило 9 : Чи не зловживай своїми можливостями.

Віртуальний простір передбачає різний доступ до тих чи інших ресурсів , різний рівень знань в тих чи інших питаннях. Володіючи перевагами над іншими користувачами , не слід направляти їх проти людей.

Правило 10 : Вчися прощати іншим їхні помилки ...

... Або хоча б час від часу згадуй , скільки помилок зробив ти .

Культура віртуального спілкування

Інтернет-етикет: сутність, поняття, категорії

На «території» Інтернету сформувалися свої правила поведінки, певні традиції, своєрідна культура спілкування, що має назву «інтернет-етикет» (поняття з’явилося у середині 80-х років минулого століття). Розглянемо детальніше, що означає «етика», «етикет» у цьому специфічному контексті. Перш за все, треба усвідомлювати, що Інтернет – не зона без цінностей, мережа «не є дикою», на формування змісту її ресурсів і послуг впливають людські цінності. По-друге, в світі он-лайн слід дотримуватися он-лайнових законів. Це значить, що сьогодні не потрібно вигадувати якийсь новий набір цінностей для Інтернету або іншого виду електронної комунікації, адже практично всі проблеми, що виникають в процесі електронних комунікацій, можна вирішити, керуючись законами та нормами, що діють в реальному житті. По-третє, суттєву роль грає повага до національних і місцевих культур, адже Інтернет нині – це глобальне явище, він належить усім, і саме тому на мережу впливають різноманітні системи цінностей. І останнє, етика в Інтернеті – ще й живий відгук на думку користувача. Це означає, що користувач має право мати уявлення про роботу мережі і впливати на зміст її ресурсів і послуг.

У цілому положення інтернет-етикету можна розділити на три категорії:

— психологічні, емоційні (звертання: «Ти», «Ви», використання смайликів і їх кількість, підтримка новачків чи їх ігнорування тощо);

— технічні (використання рядків певної довжини, обмеження на розмір листів, їх підписи, допустимість написання у верхньому регістрі, допустимість форматування, виділення курсивом, кольором тощо);

— адміністративні (правила назв [заголовків] тем, правила цитування, допустимість реклами, допустимість флейму, необхідність додержуватися тематики співтовариства).

Люди, які звикли до певної спільноти, можуть ненароком порушувати правила іншої. Тому практично в усіх інтернет-спільнотах вимагають ознайомитися з правилами і висловити формальну згоду на їх дотримання. Крім того, зазвичай рекомендують перед тим, як писати повідомлення до спільноти, прочитати існуючі теми, відчути їх дух і атмосферу.

Найчастіше під порушенням інтернет-етикету розуміють образи та перехід на особистості, зловмисний відступ від теми (офтопік), рекламу, саморекламу у невідповідних місцях. Порушеннями інтернет-етикету можуть виявитися також наклеп або інша зловмисна дезінформація чи плагіат.

Для уникнення помилок у мережі необхідно знати деякі поняття:

— флейм – процес, що іноді виникає в Інтернеті, «словесна війна»;

— флуд – повідомлення у форумах і чатах, що мають великий обсяг і не несуть корисної інформації;

— спам – повідомлення, що надсилають невідомі Вам люди, без Вашої на те згоди;

— офтопік – повідомлення не за темою поточного обговорення чи поштової розсилки.

Оскільки ми визначилися з питанням, чи має етика стосунок до електронних комунікацій і, зокрема, до найпопулярнішого їх виду – всесвітньої мережі Інтернет, – виникає інше, не менш, важливе питання: хто саме відповідає за етичне нормування Мережі? Демократичним механізмом для того, щоб приймати рішення щодо того, яка діяльність є недопустимою і тому має бути криміналізованою в певному середовищі, є уряд. Провайдери ресурсів та послуг мережі повинні усвідомлювати, що вони відрізняються від телекомунікаційних операторів та поштових служб, що надають приватні послуги, адже сервіс Інтернету використовують одночасно безліч користувачів. Оператори послуг мережі мають передбачати усі можливі способи використання тих самих послуг різними групами користувачів і дбати про заходи безпеки та дотримання елементарних етичних норм. Крім того, є прості загальні правила для різних видів електронних комунікацій, яких може дотримуватися кожен з її учасників.