Культура віртуального спілкування

Інтернет-етикет: сутність, поняття, категорії

На «території» Інтернету сформувалися свої правила поведінки, певні традиції, своєрідна культура спілкування, що має назву «інтернет-етикет» (поняття з’явилося у середині 80-х років минулого століття). Розглянемо детальніше, що означає «етика», «етикет» у цьому специфічному контексті. Перш за все, треба усвідомлювати, що Інтернет – не зона без цінностей, мережа «не є дикою», на формування змісту її ресурсів і послуг впливають людські цінності. По-друге, в світі он-лайн слід дотримуватися он-лайнових законів. Це значить, що сьогодні не потрібно вигадувати якийсь новий набір цінностей для Інтернету або іншого виду електронної комунікації, адже практично всі проблеми, що виникають в процесі електронних комунікацій, можна вирішити, керуючись законами та нормами, що діють в реальному житті. По-третє, суттєву роль грає повага до національних і місцевих культур, адже Інтернет нині – це глобальне явище, він належить усім, і саме тому на мережу впливають різноманітні системи цінностей. І останнє, етика в Інтернеті – ще й живий відгук на думку користувача. Це означає, що користувач має право мати уявлення про роботу мережі і впливати на зміст її ресурсів і послуг.

У цілому положення інтернет-етикету можна розділити на три категорії:

— психологічні, емоційні (звертання: «Ти», «Ви», використання смайликів і їх кількість, підтримка новачків чи їх ігнорування тощо);

— технічні (використання рядків певної довжини, обмеження на розмір листів, їх підписи, допустимість написання у верхньому регістрі, допустимість форматування, виділення курсивом, кольором тощо);

— адміністративні (правила назв [заголовків] тем, правила цитування, допустимість реклами, допустимість флейму, необхідність додержуватися тематики співтовариства).

Люди, які звикли до певної спільноти, можуть ненароком порушувати правила іншої. Тому практично в усіх інтернет-спільнотах вимагають ознайомитися з правилами і висловити формальну згоду на їх дотримання. Крім того, зазвичай рекомендують перед тим, як писати повідомлення до спільноти, прочитати існуючі теми, відчути їх дух і атмосферу.

Найчастіше під порушенням інтернет-етикету розуміють образи та перехід на особистості, зловмисний відступ від теми (офтопік), рекламу, саморекламу у невідповідних місцях. Порушеннями інтернет-етикету можуть виявитися також наклеп або інша зловмисна дезінформація чи плагіат.

Для уникнення помилок у мережі необхідно знати деякі поняття:

— флейм – процес, що іноді виникає в Інтернеті, «словесна війна»;

— флуд – повідомлення у форумах і чатах, що мають великий обсяг і не несуть корисної інформації;

— спам – повідомлення, що надсилають невідомі Вам люди, без Вашої на те згоди;

— офтопік – повідомлення не за темою поточного обговорення чи поштової розсилки.

Оскільки ми визначилися з питанням, чи має етика стосунок до електронних комунікацій і, зокрема, до найпопулярнішого їх виду – всесвітньої мережі Інтернет, – виникає інше, не менш, важливе питання: хто саме відповідає за етичне нормування Мережі? Демократичним механізмом для того, щоб приймати рішення щодо того, яка діяльність є недопустимою і тому має бути криміналізованою в певному середовищі, є уряд. Провайдери ресурсів та послуг мережі повинні усвідомлювати, що вони відрізняються від телекомунікаційних операторів та поштових служб, що надають приватні послуги, адже сервіс Інтернету використовують одночасно безліч користувачів. Оператори послуг мережі мають передбачати усі можливі способи використання тих самих послуг різними групами користувачів і дбати про заходи безпеки та дотримання елементарних етичних норм. Крім того, є прості загальні правила для різних видів електронних комунікацій, яких може дотримуватися кожен з її учасників.